Name: „Ten kot został narysowany w czasie wоjny” — wystawa
Start: 2026-03-20T19:00:00+01:00
End: 2026-03-20T22:00:00+01:00
Location: ul. Jazdów 2, 00-467 Warsaw, Poland, 00-467 Warsaw, Poland

$\u201eTen kot zosta\u0142 narysowany w czasie w\u043ejny\u201d \u2014 wystawa$

🔴 20/03—13/09/2026
🐈 „Ten kot został narysowany w czasie wojny”
🔻Kuratorki
Anna Łazar i Lada Nakonechna
🔻Artystki i artyści
Katya Buchatska (Ukraina), Peggy Buth (Niemcy), Mario de Vega (Meksyk), Ksenia Hnylytska (Ukraina), Agnieszka Kalinowska (Polska), Oksana Kazmina (Ukraina), Pavlo Khailo (Ukraina), Tarik Kiswanson (Francja/Palestyna), Yulia Kryvich (Polska/Ukraina), Aleksandra Kubiak (Polska), Zbigniew Libera i Darek Foks (Polska), Katya Liblind (Ukraina), Honorata Martin (Polska), Ivan Moudov (Bułgaria), Lada Nakonechna (Ukraina), Ilona Németh (Słowacja), Olaf Nicolai (Niemcy), Mariola Przyjemska (Polska), Tanel Randel (Estonia), Monika Sosnowska (Polska), Ivan Svitlychnyi (Ukraina), Miloš Trakilović (Bośnia i Hercegowina/Niderlandy), Variable Name (Valeria Karpan i Maryna Marinichenko) (Ukraina), Zbigniew Warpechowski (Polska)
🔴 Zapraszamy na wernisaż 20/03/2026 o 19:00.
W czasie wernisażu wykonywana będzie dokumentacja fotograficzna i wideo.
📷 Praca w tle — Honorata Martin, dzięki uprzejmości artystki.
___
Siła sztuki — w przeciwieństwie do przekazu propagandowego — tkwi między innymi na wytrącaniu nas z utartych schematów postrzegania rzeczywistości oraz ujawnianiu wątpliwości. To właśnie w polu sztuki współczesnej negocjowane są znaczenia ważne dla wspólnoty. Patrząc na pracę artystyczną, warto stawiać sobie pytania tak o przekaz i zastosowane środki, jak i o źródła, z którego pochodzą rozwiązania formalne. Artystki i artyści, interpretując i prowokując rzeczywistość, odsłaniają dominujące dyskursy polityki wizualnej.
Czy wojna zmienia sztukę? Tak, podobnie jak zmienia ludzkie życie. Większość dotychczasowych problemów intensyfikuje się i dochodzą do nich nowe.
Tytuł wystawy Ten kot został namalowany w czasie wojny tylko z pozoru jest prostym komunikatem. Po pierwsze, to nie jest kot („ceci n’est pas une pipe” – „to nie jest fajka”), choć przywołuje skojarzenia z dopaminową przyjemnością oglądania obrazków w internecie. Zdanie wypowiedziała artystka Kateryna Libkind, podkreślając, że wojna daje nieusuwalną ramę każdej sytuacji.
Po drugie, czasownik „namalowany” igra z powszechnym przekonaniem, że sztuka powstaje wskutek rysowania czy też malowania, względnie rzeźbienia. Tymczasem na wystawie prezentowane są prace powstałe przy użyciu innych strategii.
Po trzecie, mierzymy się z granicznym pytaniem o ukierunkowanie własnych działań w czasie totalnego kryzysu. Czy w czasie wojny jest jeszcze miejsce na krytyczny namysł?
Tak oto wystawa zajmuje się sztuką powstającą wobec wojny. Powracają kwestie długiego trwania obrazów II wojny światowej, wojny w byłej Jugosławii i przede wszystkim najbliższej nam czasowo i terytorialnie wojny przeciw Ukrainie, której walkę o wolność i życie popieramy. I to z doświadczenia tej wojny wyrasta nasza wystawa.
Prezentowane prace zostały dobrane jako odpowiedź na pytania, które zadawałyśmy sobie jako kuratorki. Czy sztuka jest skuteczna? Czego możemy od niej oczekiwać w czasie kryzysu? W jaki sposób podejmuje ważne kwestie debaty publicznej, m.in. doświadczenia wojny, tożsamości europejskiej, praw kobiet czy dekolonizacji w perspektywie krajów byłego bloku socjalistycznego. Jak wojna wpływa na naszą wrażliwość, kiedy dokumentacja z miejsc zbrodni współistnieje na ekranach komputerów z popkulturą i obrazami generowanymi przez AI? I czy może ona pomóc nam wyobrazić sobie świat inaczej, niż podpowiadają dominujące narracje?
ENG
🔴 20/03—13/09/2026
🐈 „This cat was drawn during the war”
🔻Curators
Anna Łazar i Lada Nakonechna
🔻Artists
Katya Buchatska (Ukraina), Peggy Buth (Niemcy), Mario de Vega (Meksyk), Ksenia Hnylytska (Ukraina), Agnieszka Kalinowska (Polska), Oksana Kazmina (Ukraina), Pavlo Khailo (Ukraina), Tarik Kiswanson (Francja/Palestyna), Yulia Kryvich (Polska/Ukraina), Aleksandra Kubiak (Polska), Zbigniew Libera i Darek Foks (Polska), Katya Liblind (Ukraina), Honorata Martin (Polska), Ivan Moudov (Bułgaria), Lada Nakonechna (Ukraina), Ilona Németh (Słowacja), Olaf Nicolai (Niemcy), Mariola Przyjemska (Polska), Tanel Randel (Estonia), Monika Sosnowska (Polska), Ivan Svitlychnyi (Ukraina), Miloš Trakilović (Bośnia i Hercegowina/Niderlandy), Variable Name (Valeria Karpan i Maryna Marinichenko) (Ukraina), Zbigniew Warpechowski (Polska)
🔴 We invite you to the exhibition opening on March 20, 2026 at 7:00 PM.
Please note that photo and video documentation will be taken during the event.
📷 Work in the background — Honorata Martin, courtesy of the artist.
___
The power of art — as opposed to propaganda — lies, among other things, in its ability to unsettle our habitual ways of perceiving reality and to reveal doubts. It is precisely within the field of contemporary art that meanings important to the community are negotiated. When looking at an artwork, it is worth asking questions both about its message and the means employed, as well as about the sources from which its formal solutions derive. By interpreting and provoking reality, artists expose the dominant discourses of visual politics.
Does war change art? Yes, just as it changes human life. Most existing problems intensify, and new ones arise.
The exhibition title This Cat Was Painted During the War only appears to be a simple statement. First of all, this is not a cat (“ceci n’est pas une pipe” — “this is not a pipe”), although it evokes associations with the dopamine-driven pleasure of looking at pictures on the internet. The sentence was spoken by the artist Kateryna Libkind, emphasising that war provides an inescapable frame for every situation.
Secondly, the verb “painted” plays with the widespread belief that art is created by drawing, painting or, alternatively, sculpting. Meanwhile, the exhibition presents works created using other strategies.
Thirdly, we are confronted with a fundamental question about the direction of our own actions in times of total crisis. Is there still room for critical reflection during wartime?
Thus, the exhibition addresses art created in the face of war. Issues related to the long-lasting imagery of the Second World War and the war in the former Yugoslavia return, and above all the war closest to us in time and geography — the war against Ukraine, whose struggle for freedom and life we support. It is from the experience of this war that our exhibition grows.
The presented works were selected in response to questions we asked ourselves as curators. Is art effective? What can we expect from it in times of crisis? How does it address important issues in public debate, including the experience of war, European identity, women’s rights, or decolonisation from the perspective of countries of the former socialist bloc? How does war affect our sensitivity when documentation from sites of crimes coexists on computer screens with pop culture and AI-generated images? And can art help us imagine the world differently from the ways suggested by dominant narratives?
UKR
🔴 20/03—13/09/2026
🐈 «Цей кіт був намальований під час війни»
🔻Кураторки
Анна Лазар і Лада Наконечна
🔻Мисткині й митці
Пеггі Бут (Німеччина), Катя Бучацька (Україна), Збіґнєв Варпеховський (Польща), Маріо де Вега (Мексика), Ксенія Гнилицька (Україна), Агнешка Каліновська (Польща), Оксана Казьміна (Україна), Тарік Кісвансон (Франція/Палестина), Юлія Кривич (Польща/Україна), Александра Кубяк (Польща), Збіґнєв Лібера та Дарек Фокс (Польща), Катя Лібкінд (Україна), Гонората Мартін (Польща), Іван Моудов (Болгарія), Лада Наконечна (Україна), Ілона Немет (Словаччина), Олаф Ніколаї (Німеччина), Маріола Пшиємська (Польща), Танель Рандель (Естонія), Іван Світличний (Україна), Моніка Сосновська (Польща), Мілош Тракілович (Боснія і Герцеговина/Нідерланди), Павло Хайло (Україна), Variable Name (Валерія Карпан та Марина Марініченко) (Україна)
🔴 Запрошуємо вас на відкриття виставки 20 березня 2026 року о 19:00.
Під час заходу здійснюватиметься фото- та відеозйомка.
📷 Кадр — з роботи Гонорати Мартін
___
Сила мистецтва — на відміну від пропагандистського повідомлення — полягає у виявленні сумнівів і підважуванні механізмів, що стоять за звичкою. Саме у сфері сучасного мистецтва відбувається переговорний процес щодо значень, важливих для спільноти. Дивлячись на художній твір, варто ставити собі питання як про його зміст, так і про використання візуальних риторичних засобів та джерела обраних формальних рішень. Мисткині й митці, інтерпретуючи та провокуючи реальність, викривають домінантні дискурси візуальної політики.
Чи змінює війна мистецтво? Так — так само як вона змінює людське життя. Проблеми минулого не зникають, до них додаються нові.
Назва виставки Цей кіт був намальований під час війни лише на перший погляд є простим повідомленням. По-перше, це не кіт («ceci n’est pas une pipe» — «це не люлька»), але асоціюється з дофаміновим задоволенням від перегляду зображень в інтернеті. Цю фразу вимовила художниця Катерина Лібкінд, наголошуючи, що війна дає рамку для кожної, навіть найпростішої дії.
По-друге, дієслово «намальований» грає з поширеним переконанням, що мистецтво створюється через малювання, живопис або скульптури. Натомість на виставці представлені твори, створені з використанням інших стратегій.
По-третє, ми стикаємося з граничним питанням про спрямованість власних дій у час тотальної кризи. Чи є під час війни місце для критичного осмислення?
Таким чином, виставка звертається до мистецтва, що виникає на тлі війни. Повертаються питання тривалості зображень Другої світової війни, війни в колишній Югославії та передусім найближчої до нас за часом і територією війни проти України, чию боротьбу за свободу і життя ми підтримуємо. Саме з досвіду цієї війни виросла наша виставка.
Представлені роботи були підібрані як відповідь на питання, які задавали собі кураторки: чи є мистецтво ефективним? Чого ми можемо від нього очікувати в час кризи? Як воно порушує важливі питання публічної дебати, зокрема досвід війни, європейську ідентичність, права жінок, деколонізацію в перспективі країн колишнього соціалістичного блоку? Як війна впливає на нашу чутливість, коли документація з місць злочинів співіснує на екранах комп’ютерів із попкультурою та зображеннями, згенерованими штучним інтелектом? І чи може мистецтво допомогти нам уявити світ інакше, ніж це пропонують домінантні наративи? Ми вступаємо в діалог із художніми роботами, що порушують подібні питання.